Великдень

2021-04-30

Великдень: історія свята

Свято на честь Воскресіння Бога і приходу весни існував у різних народів задовго до виникнення християнства. Наприклад, єгиптяни влаштовували навесні гуляння на честь воскресіння бога Осіріса, в Стародавній Греції прославляли богиню родючості Деметру, а стародавні кельти поклонялися богині весни Остарі, святкуючи пробудження природи фарбованими яйцями і маленькими пшеничними булочками, що нагадує сучасні великодні традиції.

Понад п’ять тисяч років тому іудейські племена відзначали Великдень як свято отелення худоби, потім цей день пов’язували з початком збору врожаю, а ще пізніше — святкували звільнення єврейського народу з єгипетського рабства. Коли Мойсей вивів євреїв з Єгипту, весняне свято назвали Пасхою, що означає «позбавлення».

І якщо в іудейській традиції Пасха означає звільнення від рабства і здобуття землі обітованої, то в християнстві свято наповнилось іншим змістом — радістю воскресіння Ісуса Христа, набуттям вічного життя завдяки вірі Спасителя, перемогою світла над темрявою.

Традиції Великодня

До Великодня віруючі готуються впродовж Великого посту, який є одним із найсуворіших постів в році. Його тривалість пов’язана з тим, що Ісус провів у пустелі 40 днів. Люди вірять, що за ці дні людська душа повинна вшанувати страждання, які пережив Ісус Христос. Протягом Великого посту віруючі відмовляються від того, що віддаляє їх від Господа, очищають тіло і душу, моляться.

Останній тиждень перед Великоднем називається Страсна Седмиця, або Страсний Тиждень. Він розпочнеться у православних християн 26 квітня. Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем — Великі четвер, п’ятниця і субота. Кожного з цих днів на церковних службах читаються уривки з Євангелія, що розповідають про страждання Христа.

Страсний Четвер, або Чистий Четвер, — це день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Віруючі цього дня намагаються висповідатися й причаститися. Поряд з очищенням душі, в четвер перед Великоднем заведено очищати і навколишній простір. У цей день влаштовують генеральне прибирання, викидають непотрібні речі, перуть одяг і миють посуд. Також у Чистий четвер заведено готувати їжу, фарбувати яйця і пекти паски. Важливо, щоб великодні ласощі були приготовлені з чистими, добрими помислами.

Страсна П’ятниця — найсуворіший і найскорботніший день Великого посту. Що можна робити у Страсну П’ятницю? Цього дня віруючим варто утримуватися від вживання їжі до скоєння церковного обряду винесення Плащаниці - шматка тканини, в яку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста. Після цього обряду можна їсти лише хліб і пити тільки воду.

Велика субота — останній день перед Великоднем. Для християн це одночасно і скорботний, і радісний день: Ісус Христос ще лежить у труні, але все вже сповнене передвеликодньою радістю його Воскресіння.

Святкування Великодня

Пасхальна Служба Божа триває всю ніч. Її урочистий момент настає опівночі, коли священник сповіщає «Христос воскрес!», а всі присутні відповідають «Воістину воскрес!». Після служби починається процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, яєць, м’яса, ковбас, масла, риби та інших страв. Господині приносять на освячення красиві кошики з продуктами, прикрашені вишитими рушниками і свічками. Після цього люди розходяться по домівках, і починають «розговлятися».

За Великоднім святковим столом збирається вся родина. В першу чергу, за традицією, їдять писанки. Потім всі куштують по шматочку паски і ласують іншими стравами.

Раніше після застілля молодь йшла під церкву і влаштовувала великодні забави — співала веснянки і гаївки, влаштовувала ігри, водила хороводи і раділа святу та весні. І досі вважається, що на Великдень всі обов’язково повинні веселитися. Бо хто в цей день буде сумувати, на того чекає невдалий рік.

Також на Великдень заведено ходити в гості до сусідів, друзів і родичів, христосуватися й обмінюватися великодніми стравами: пасками, яйцями, пирогами.