• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Виховна робота

06.12.2023 р.

Батьківські збори № 2

П’ЯТИКЛАСНИКИ ТА ЇХ АДАПТАЦІЯ ДО ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

Мета: Познайомитися з батьками учнів та послухати ко­роткі характеристики, які вони дадуть своїм дітям.

Пояснити батькам роль сім'ї та її значення в адап­тації школяра у зв'язку з новими якостями навчання та віковими особливостями дітей.

Дати рекомендації батькам щодо рішення можли­вих проблем, пов'язаних з успішністю та моральним станом дітей.

ХІД ЗБОРІВ

БЕСІДА

Особливості психологічного стану учнів 5 класу

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «клас­ний керівник — учителі-предметники». Деякі діти навіть змінили школу, у них з'являються нові однокласники. До того ж перехід із початкової школи у се­редню співпадає зі своєрідною віковою кризою — початком пере­ходу від дитинства до молодшого підліткового віку.

Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя». Адаптація у 5-му класі ба­гато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі.

Що викликає стрес у п'ятикласників? Різкі зміни умов нав­чання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять­ся до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «стату­су» у початковій школі на «наймолодшого» у середній — усе це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти мо­жуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв'язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв'язку з цим у них може знизитись працездатність, во­ни можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді по­рушуються сон, апетит.

Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокій­ну, доброзичливу обстановку, чіткий режим, зробіть так, щоб п'ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.

Пам'ятка для батьків

«Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?»

Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До шко­ляра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх, долаючи пов'язані із цим труднощі, тому що ці вміння знадобляться кожній дитині в дорослому житті.

На п'ятикласника хлине потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий: поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв'язку з цим необхідно звертатися до довідників, словників.

У п'ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керів­никові часто не вистачає часу приділяти їм увагу в тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, за­дираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуа­ції важливо зрозуміти, що все це - природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим.

Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чи­ном допомагаючи школяру освоїти цю позицію.

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

У цьому періоді батькам можна скористатися рекомендація­ми фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпечен­ню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини»:

1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи.
Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте ок­ремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використо­вуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов'язково запитуйте вашу дитину про її однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.

2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми.

Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, кон­сультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два мі­сяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини.

Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, до­кладіть усіх зусиль, щоб мирно розв'язати їх, навіть якщо доведеть­ся спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину в незручне положення вибору між від­даністю вам і повагою до свого вчителя.

3. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.

Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впев­неним, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.

4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі.

Установіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід ви­конувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих уста­новок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов'язаними з до­машніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

5. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім установіть зв'язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми — купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися — купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.

Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни.

Проблеми у навчанні п'ятикласників

П'ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб раду­вати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.

Декілька слів про навчальні проблеми п'ятикласників:

Слабка навчальна підготовка у початкових класах.

Несформованість уміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам'ять.

Нерозвинута воля — небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п'ятикласників ха­рактерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

Пам'ятка для батьків

Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він доско­нально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важко­го завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два подібних за­вдання і детально пояснить, що та як вона робить.

Розвивайте увагу, мислення та пам'ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мислив­ців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні голово­ломки, розв'язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.

Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоцій­но забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: ди­тина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Ви­користовуйте гумор, але не сарказм та насмішки! Терпіть ди­тячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуй­те гумор із метою розрядки та привернення дитини на свій бік.

Дуже важливо в навчальних та у всіх інших заняттях допо­могти школяреві виробити об'єктивні критерії власної успіш­ності та неуспішності; за допомогою дорослих слід розвину­ти в нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

1. Виступи батьків із короткими характеристиками своїх дітей.

2. Доповідь про результати анкетування учнів

3. Проведення анкетування для батьків

ПІДСУМКИ ЗБОРІВ

Коли ми говоримо про поєднання доброзичливості та вимог­ливості вчителя, то слід підкреслити, що воно неможливе без знання того психологічного клімату, в якому живе дитина. При­чини багатьох особливостей характеру й поведінки школярів криються у властивостях родини: в її складі, традиціях, стилі взаємин, ділових і моральних якостях батьків. Тут треба врахува­ти все: індивідуальні особливості дитини, стан здоров'я, своєрід­ність темпераменту й нервової системи, інтереси й нахили. Ось чому в школах має приділятися найсерйозніша увага вивченню родини.

Знання родини допомагає зігріти належні нам за штатом так­товність і ввічливість сердечною людською участю.

Активна батьківська допомога школі — обов'язкова умова підвищення ефективності навчальної і виховної роботи педаго­гічного колективу, важлива ланка у здійсненні належної освіти підростаючого покоління.

Звернення до батьків від 5-класників

1. Не висувайте до мене завищених, нездійснених вимог. Зовні я виглядаю значно дорослішим, ніж в молодших класах, але все також потребую вашої уваги, турботи, обіймів і сумісного з вами відпочинку і ігор. І мені дуже важливо, як ви мене оцінюєте. Так само я буду думати сам про себе, можливо, все своє життя.

2. Навантаження в середній школі зростає, тому мені як ніколи необхідно самому або разом з вами виробити чіткий режим дня, де чергується розумова і фізична праця і є достатньо часу для відпочинку і спілкування з друзями. Я маю навчитися планувати. Коли я надто перевантажений – я починаю хворіти чи сумувати. Коли у мене занадто багато вільного часу – я нудьгую або навіть починаю робити дурниці.

3. Я почав більше хвилюватися через те, що у мене багато нових вчителів і предметів, а я не завжди розумію, чого вони від мене хочуть і як досягти хоча б такої успішності, яка у мене була в початкових класах. Розкажіть мені, як ви досягли успіху в такій чи подібній ситуації.

4. Не вважайте мене зовсім дорослим і допомагайте мені знаходити відповіді на важливі для мене питання та радьте, що робити в складній ситуації. Навіть коли я просто засмучений і не хочу з вами спілкуватися – єдине, чого я потребую – вашої підтримки та розуміння.

5. Я не знаю, що робити, коли вимоги в школі і дома дуже відрізняються, або навіть протилежні за змістом. Будь ласка, скоординуйте вимоги до виконання домашніх завдань та моєї поведінки з вимогами школи та вчителя. Крім того, я захоплююсь тими дорослими, які вміють визнавати свої помилки і перепросити.

6. Хваліть мене за моє досягнення і мій успіх, щоб я не почувався нездарою і непотребом. Інколи навіть створюйте для мене ситуацію успіху, коли мені важко самого себе за щось похвалити.

7. Допоможіть мені знайти способи знаття напруження, бо деякі мої однолітки вже вважають, що поганий настрій можна змінити на добрий, вживаючи алкоголь і наркотики.

8. Я хочу почуватися гідним вашого дорослого життя, тому я маю мати хоч якісь сімейні обов’язки нарівні з вами. Я хочу стати більш вольовою людиною, тому нам потрібно разом придумати як зробити так, щоб я не забував про свої домашні обов’язки. Тільки, будь ласка, не читайте мені нотацій – я просто їх не чую.

9. Мені дуже лестить, коли питають моєї думки на сімейній раді по важливим і навіть не дуже питанням. Тоді я розумію, що я вже не якась там малеча і батьки мене поважають.

10. Кожного дня я відчуваю, що мені важливо, що про мене думають однокласники та однокласниці та засмучуюсь, коли вони не розуміють моїх жартів, не сприймають моїх пропозицій або навіть ображають у відповідь. Цікаво, як ви поводили себе в такій ситуації? Чи знаєте ви спосіб або кілька, щоб мене почали цінувати та поважати однолітки?

11. Я помічаю, що моє тіло змінюється. Це мене лякає, я не розумію, що зі мною відбувається і чи є це нормою? Я соромлюся звернутися до вас з питаннями про мою та протилежну стать. Чи є якійсь прийнятний спосіб дізнатися правду?

12. Я почуваюся щасливим, коли ви підтримуєте мою ініціативу, не критикуєте моїх намірів та захоплень та поважаєте мої права. Тоді я розумію свою силу і відчуваю себе лідером, здатним починати нову справу, долати труднощі і досягати мети.

Класний керівник. Задумайтеся над цим. Можливо, Ви дійсно ставите високу планку для вашої дитини. Можливо, ваша дитина цікавиться зовсім іншим, чим ви нав’язуєте її Можливо, потрібно дати вибір дитині. Можливо, потрібно дозволити дитині займатися тим, що до вподоби саме її, а не вам….. Задумайтеся…і можливо, тоді у вас будуть найкращі діти….

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ ДЛЯ БАТЬКІВ

Анкета для батьків «Ми і наші діти»

1. Якому дозвіллю ви надаєте перевагу?

а) заняттям спортом;

б) читанню книг;

в) застольним зустрічам із друзями;

г) перегляду телепередач;

ж)відвідуванню змагань, матчів;
з)відпочинку у родинному колі;
и)______ _.

2. Як часто ви проводите дозвілля зі своїми дітьми?

а) щодня;

б) щосуботи;

в) щонеділі;

г) ніколи;
д)інколи;

е) під час відпустки;

ж) при першій негоді.

3. Яку сферу трудової діяльності ви б рекомендували для своєї дитини?

4. Яку суму кишенькових грошей, на ваш погляд, повинен мати син (донька)?

5. Які стосунки у вашій сім'ї?

а) дуже добрі;

б) добрі;

в) не дуже добрі;

г) погані.

6. Які стосунки особисто у вас із сином (донькою)?

а) довірливі;

б) спокійні;

в) напружені;

г) конфліктні.

7. Як часто ваша сім'я збирається разом?

а) щодня;

б) щонеділі;

в) зрідка;

г) під час сімейних свят;

д) під час відпустки.

8. Чи знаєте ви, яку громадську роботу виконує ваш син(донька) у школі?

9. Які труднощі ви відчуваєте у вихованні дітей?

а) діти вас не розуміють;

б) діти не беруть до уваги ваших вимог;

в) вам не вистачає часу на спілкування з дітьми;

г) не знаєте, як діяти в тому чи іншому випадку;

д) не знаєте, як реалізувати рекомендації вчителів;

е) діти роблять все на зло;

ж) не можете знайти спільної мови з учителями.

10. Хто, на вашу думку, має найбільше піклуватися про виховання дітей?

а) сім'я;

б) громадські організації;

в) школа;

г)вулиця

д) трудові колективи;

е) учнівські колективи;

ж) друзі учня.

11. Чи знаєте ви імена друзів та знайомих вашого сина (донь­ки)?

12. Чи знаєте ви, де в даний час знаходиться ваша дитина?

а) знаю;

б) можу здогадуватися;

в) не знаю.

Анкета для батьків «Ми і школа»

1. Чи з радістю ваша дитина йде до школи?

2. З яких предметів виникає більше труднощів? Чому?

3. Скільки часу ваша дитина витрачає на підготовку до уроків?

4. Чим захоплюється у вільний час?

5. Які предмети вивчає із задоволенням?

6. Чи допомагає молодшим у сім'ї"(якщо вони є)?

7. Чи знаходить взаєморозуміння з класним керівником, учи­телями?

8. Чи задовольняють вас батьківські збори?

9. Яку реальну допомогу надає вам школа?

Аналіз анкет батьків.

Звіт про стан виховної роботи у 2021-2022 н. р.(вкладений файл)

Сценарій відкриття меморіальної дошки Сиротенку Сергію Васильовичу, загиблому в зоні АТО

Підготувала заступник директора

з виховної роботи Золотар О.Л.

Ведуча 1. Пам'ять… Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна … Пам'ять! Вона ніколи не згасне! Пам'ять ! Що ти залишила? Пам’ятники, як символ тих, хто пройшов війну, хто своїми грудьми прикривав рідну землю.

Я дивлюсь на світлини бійців,

Щирі посмішки, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців…

А мій розум сприйняти не хоче;

Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там, в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме зараз її вояки

Схід країни від зла захищають,

Б’ються насмерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають саме цінне – життя,

України найкращі сини!

Ведуча 2. Запалим вічний ми вогонь скорботи

За тих героїв, що не впали духом.

І не дали країну побороти.

Нехай земля усім їм буде пухом.

Ведуча1 . Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли із життя ідуть молоді люди, то говорити важко і боляче вдвічі. Сьогодні на нашій школі з’явиться пам’ятна дошка, яка буде нагадувати нам про війну, про смерть, про материнське і людське горе…

Ведуча 2. Мітинг, присвячений відкриттю меморіальної дошки випускнику Вільховецької школи Сиротенку Сергію Васильовичу, оголошується відкритим. (звучить Гімн України)

Ведуча 2. На мітингу присутні:

Сільський голова, ветерани і учасники АТО, волонтери, представники громадських організацій,учні і працівники школи, друзі, односельці.

Ведуча 1. Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого земляка, випускника Вільховецької школи 1995 року – Сиротенка Сергія Васильовича,який загинув 1 листопада 2017 року під час виконання бойового завдання в районі міста Мар’їнки Донецької області, захищаючи цілісність і суверенітет нашої держави.

Плаче мати, тужить Україна,

Йдуть і йдуть у засвіти орли.

Не родила мати в муках сина,

Щоб відчув він всі жахи війни.

Підіймала рученьки до неба:

« Синку, пожалій мене, не йди,

Стогне вишня, вже і рвати треба,

Вродять груші, бо цвіли сади.

Колос наливається хлібами,

Вродить й він і буде коровай,

Ти ж казав, що не покинеш мами,

Обіцяв мені в житті розмай».

Господи, верни синів до хати,

Дай їм рід продовжити і жить,

Мов голубка посивіла мати,

Сил немає вже і сльози лить.

Кожну мить кровинку виглядала,

Видивлялась на порозі вдаль,

Чи то їла, чи то ночі спала,

Чорна облягла її печаль.

Він загинув, відійшов… Немає…

Шле у снах вітання із небес

Тихо явір з вітром розмовляє:

«Мати вірить, син її воскрес.»

(вручення фото сина матері)

Ведуча 2. Щодня, у жорстокій боротьбі Україна втрачає своїх синів.

Я йду на смерть, а ти не плач за мною,

Я йду, щоб ти не бачила війни.

Якщо помру, згадай мене сльозою,

І я прийду… в твої щасливі сни…

Не йди, прошу, побудь іще благаю…

І вже немає сили підвестись…

Чи ще хоч раз побачу?

Я не знаю…

Та ти чекай, май віру і молись…

Не плач, прошу, нічого не змінити…

Мій час настав, покликала війна…

Я маю рідну землю захистити,

Вона ж у мене як і ти – ОДНА…

Мій любий, доки серце в грудях б’ється

За тебе буду Господа молить…

Моя любов до тебе озоветься

І від ворожих градів захистить.

… Тепер він там, де спокою немає,

Де смерть своїми залпами гримить

Вона ж щоночі молиться й чекає

І вірить… і продовжує любить.

Ведуча 1. Кожен із загиблих воїнів залишиться у нашій пам'яті, вдячність за їхній подвиг житиме у наших серцях.

Ведуча 2. До слова запрошується директор Вільховецького НВК – Дідусенко Антоніна Василівна (виступ).

Ведуча 1. Шановне товариство! Почесне право відкрити пам’ятну дошку воїну, який загинув у зоні АТО надається матері Сергія Васильовича – Любові Анатоліївні та братові – Петрові Васильовичу.

(під мелодію __________________________________________________________________ ведуча читає вірш, а дитина виходить із свічкою до дошки і стає поряд)

Ведуча 2. Перед іконою я стану на коліна,

Воскову свічку тихо запалю

І помолюсь за рідну Україну, за тих солдат,

Що полягли в жорстокому бою.

Солдате український, я за тебе

Щодня благаю Бога і молю,

Щоб захистив ти жовте поле, синє небо,

І щоб живим лишився у бою.

Перед солдатом стану на коліна,

Воскову свічку тихо запалю

За те, що захищав він Україну

В запеклому, жорстокому бою.

І вірю я: настане день розплати,

Господь засудить наших ворогів,

В огні пекельному довічно їм палати,

Бо прокляли їх українські матері.

І пам’ятник величний звести треба

Тому, хто щиро так Україну любив.

Життя віддав за жовте поле, синє небо.

В запеклому жорстокому бою…

Ведуча 1. Вшануймо пам'ять загиблого хвилиною мовчання (звучить метроном).

До слова запрошується: сільський голова Колосенко Тетяна Олексіївна

До слова запрошується: Петров Євгеній Віталійович - голова благодійного фонду «Розвиток Батьківщини Тараса Шевченка», який перейнявся болем родини загиблого в зоні АТО Сиротенка Сергія Васильовича і посприяв виготовленню та встановленню меморіальної дошки герою.

До слова запрошується: мама героя – Сиротенко Любов Анатоліївна.

До слова запрошується: від імені родини Сиротенко Вікторія.

До слова запрошується: Ткаченко Віктор Миколайович, волонтер Звенигородщини.

(Під мелодію________________________________________________________________________)

Ведуча 2. Молімось за них, хто вміє і не вміє.

За тих, хто йде у бій,

Хто зараз у полоні,

У кого, в вісімнадцять, сиві скроні,

Хто янголами в небо полетіли,

А тіло - без хреста, і без могили.

Молімося за них…

Чийогось сина, брата,

Благаймо Господа за кожного солдата.

Щоб свічка плакала сльозами, а не мати.

Герої не повинні помирати.

Вони в окопах не за нагороди,

Благословенні воїни свободи.

Нову історію своїм життям карбують…

Молімося… і небеса почують

Молитву нашу – щиру і єдину.

Над ними – Бог!

За ними – Україна!

Ведуча 1. Як шкода тих, кого забрали небеса,

Кого вiйна в безсмертнi списки записала,

Хай згасне свiчка, але пам'ять не згаса,

Бо нас життям вiд смертi захищали.

Просимо покласти квіти до меморіальної дошки Сиротенка Сергія Васильовича.

( Покладання квітів – «Плине кача»)

Ведуча 2. Допоки ми живі - житиме пам’ять про наших героїв. Сергій Сиротенко з меморіальної дошки пам’яті щодня зустрічатиме і проводжатиме поглядом учнів та працівників школи, нагадуватиме кожному з нас, що він поклав життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні.

Ведуча 1.На цьому мітинг, з нагоди відкриття меморіальної дошки на честь випускника школи, загиблого в антитерористичній операції, Сиротенка Сергія, оголошується закритим.

(Звучить Гімн України).

ЛІТЕРАТУРНИЙ РАНОК

Інтелектуально-розважальна конкурсна програма кмітливих та начитаних.

Мета: розкрити дітям значення книги в житті людини, виховувати бережливе ставлення до книги, бажання більше читати.

Бібліотекар

Дуже добре, коли у людини багато друзів. Поділишся з другом радістю – її стане вдвічі більше, поділишся бідою – її стане вдвічі менше. Справжній друг ніколи не підведе, завжди прийде на допомогу.

Сьогодні ми, любі діти поведемо мову про незвичайного друга. Дуже мудрого, який не тільки вміє говорити, але навчає нас розумним наукам, розповідає цікаві пригоди, веде нас до країни Знань. Я загадаю вам загадку, якщо ви її правильно розгадаєте, то зрозумієте про якого друга йдеться.

Дуже я потрібна всім –

І дорослим, і малим

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.

(Книга)

Виходить Книга «Укр. нар. Казки»

Я – книжка для усіх цікава,

Мене читають залюбки.

В бібліотеці буваю дуже мало

І не відлежую боки.

У світ казковий всіх вас кличу,

мене щодня ви берете

та в багатьох погані звички,

той їсть зі мною, а той мне.

Той рве сторінки, букви коле,

Цей замальовує рядки,

Той в ліжку, а не біля столу,

Мене читає, лежачи.

Якби сміливців всіх зібрати

Що тут живуть між сторінками,

Нечемних учнів покарати

За поведінку із книжками

(з’являється Котигорошко)

А я тут! Котигорошко

Чую, чую нарікання.

Готовий виконати прохання.

Грізну булаву в руках тримаю.

Хто погано поводиться з книгами, питаю?

(дістає список)

Ого, як вас тут багато,

Доведеться товариство

Для допомоги скликати.

- Вернигора!

- Я тут!

- Вернидуб!»

- Я ось!

- Крутивус!

- Спішу!

Козаки.

Ми казковії герої,

За книжки йдемо до бою.

Хто не дружить із книжками,

Той зустрінеться із нами.

Ми сміливі та завзяті,

За книжки йдемо воювати

Хто не дружить із книжками,

Той зустрінеться із нами.

Зброю маємо надійну,

Служить книгам будем вірно,

Хто не дружить із книжками,

Той зустрінеться із нами.

Якщо маєте провину,

То ніщо вже не спинить.

Хто не дружить із книжками,

Той зустрінеться із нами.

Котигорошко

Що ж, козаки, хай вороги книжок

Виходять із нами змагатись.

Бібліотекар

Почекайте, почекайте,

Тут є добрі діти, знайте

Вони читають книг багато

Для себе. Сестрички й брата.

І це до них красуня ніжна

Поспішає Білосніжка.

( виходить Білосніжка з гномами)

Білосніжка

Дійсно в цій школі є такі діти.

Як за них не порадіти!

Нехай зараз кожен руку підіймає,

Хто більше, 100 слів за хвилину читає.

А хто щодня цілу годину читає,

Хай дві руки підіймає.

Пісня гномів на мотив пісні «Голубой вагон»

Про усе на світі знають гноми,

Бо читають книги день і ніч,

Хоч маленькі , та такі невтомні

Ми є приклад для дітей.

П-в

Читати, читати, читати, читати,

Читати, читати просимо всіх вас.

Будите, будите, будите, будите,

Будите, будите знати більше нас.

Гноми книги дуже поважають,

Шанобливо ставляться до них.

гномам книги все розповідають,

тож шануйте книги так, як ми.

Бібліотекар

Книга – це мудрість минулих поколінь

Книга – це друг і порадник сьогодні.

Вона зберігає у собі красу рідного слова,

Чарівність мови.

Ми читаємо книги, беремо їх у бібліотеці, купуємо в магазині… але ще не всі ставляться до книг так, як вони того заслуговують – з пошаною.

Білосніжка

Наче сірі миші,

Книги найбрудніші

Всі вони патлаті,

Порвані, горбаті.

І немає в них лиця:

Без початку, без кінця,

Палітурки, як ганчірки.

Ті книжки ридають гірко.

1 кн.

Бився Гришка з хлопчаками,

Він розмахував руками.

Дав Мишку по голові –

Замість книжки стало дві!

2 кн.

На підручнику Антона

Намальована корова

І написано: «Сія

Гарна книжечка – моя»

Хто цю книжку візьме стиха

Той зазнає горя й лиха.

3 кн.

Той у книжку – от порода!—

Запихає бутерброда…

Той, -- чи є бруднулі гірші?

Залива чорнилом вірші

Бідні ви, прозаїки,

Бідні ви поети!

Невідомо, у які

Попадеш лабети.

Співають честушки

1. Чого в Галі від образи Читанка ридає?

Бо вона на ній із гірки по снігу з’їжджає.

2. Біда сталася з Олегом, може від морозу,

Що він кинув на підлогу книжку «Рідну мову»

3. Все трудився наш Андрійко, вчительку не слухав,

Намалював в книжці буквам і очі, і вуха.

4. Чи ви чули від Наталі останні новини?

Що вона бере книжки руками брудними.

5. Ой сміялися книжки із Влада, хай знає!

В шостім класі по складах він книжки читає.

6. Пожалілися книжки директору школи,

Що Юля не обгортає своїх книг ніколи.

7. Лежить в ліжку наш Павло, вдає, що читає.

Але то він малюночок в книжці розглядає.

8. Якби то ви зазирнули в портфелі дитячі,

Поруч з книжками там є все, що очі бачать.

9. Якби учні свої книги, як друзів любили,

То ми б іще багатьох розуму навчили.

Білосніжка

Бідні книги, на шматки,

Вас порвали хлопчаки!

Ми пошлем вас до лікарні –

Лікарі там дуже гарні.

Там вас, бідних, пожаліють,

І почистять, і помиють.

І підклеять вас на славу,

І одягнуть у оправу.

( виходять зі сцени)

Бібліотекар

Поки наші книги будуть лікуватись у лікарні ми проведемо інтелектуально-розважальну конкурсну програму кмітливих та начитаних. Нам потрібно створити 2 команди по 7 чоловік. Оцінювати ваші відповіді буде вельмишановне журі.

І.Розминка.

- запитання під назвою «Книга – ключ до знань»

- запитання під назвою «Мультфільми»

- запитання під назвою «Вічне й живе Шевченкове слово»

- запитання під назвою «Літературознавство»

ІІ. Конкурс «Бюро літературних знахідок»

ІІІ. Конкурс «Народ скаже, як зав’яже»

ІV. Конкурс капітанів «Хто… Хто! Хто ?

V. конкурс «Дивосвіт казковий»

- Дякую учасникам, сідайте на місця, журі підводить підсумки.

Бібіліотекар

Дорогі читачі! Задумайтесь, яке місце у вашому житті займає книжка, як її треба берегти і шанувати? Герої наших улюблених книжок поруч з нами. Вони дуже різні: розумні, хоробрі, сміливі. Вони завжди ведуть нас за собою.

Книги – морська глибина,

Хто в них пірне аж до дна,

Той , хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

Книжка – добрий вірний друг,

Книжка знає все навкруг:

Про старі й нові країни,

Космос та морські глибини.

Пісня «А ми любимо читати» 5 кл.

Бібліотекар

Я хочу нагадати вам правила користування бібліотекою.

1. Вибрані для читання книжки тримати вдома не більше 7 днів.

2. Дбайливо ставитися до книги: не псувати її, не рвати, не робити позначок, не виривати і не згинати сторінки

3. Не виносити з бібліотеки книги, що не записані до читацького формуляру.

4. В разі вибуття зі школи повернути до бібліотеки книги і підручники.

5. В разі втрати або пошкодження книги, заміни її аналогічною або рівноцінною книгою.

6. За втрату бібліотечної книги або її пошкодження відповідальність несуть учні та їх батьки.

Бібліотекар.

- Шановне журі, прошу вас оголосити результати проведення конкурсу кмітливих та начитаних.

( оголошення результатів конкурсу)

Бібліотекар

Ось і надійшла до кінця наша з вами зустріч. Вітаю учасників конкурсної програми. І на завершення я хочу побажати вам бути активними читачами нашої бібліотеки, берегти книгу, охайно з нею поводитися і все життя не розлучатимя з дорогим другом – книгою.

Сценарій свята "Андріївські вечорниці"

Ведуча: 3 давніх-давен славилася Україна таким звичаєм, як ворожіння у ніч на Андрія. Ця давня традиція - прекрасний витвір людської фантазії, призабутий сьогодні. Ми хочемо повернути йому життя. Нехай оживе одне із сторінок молодості наших матерів і бабусь.

Сцена І

(Сільська хата, в хаті Галя).

Галя. Як довго я чекала цього вечора. Дівчата обіцяли зайти за мною, коли мама не пустять. А я сьогодні вже такою хорошою була: і курей на­годувала, і їсти наварила, ще й у хаті прибралась.

(Заходить Мати).

Мати. Галю! А куди це ти вирядилася, чи не сватів зустрічаєш?

Галя. З вами дочекаєшся сватів, коли ви навіть на вулицю не пускаєте. Матінко-голубонько, ну пустіть мене до дівчат. Вони ж сьогодні будуть га­дати, калиту гуляти. Я ж цілий рік чекала цього дня. Ви ж обіцялись, мамо!

Мати. Ну, та я що? Я ніби й пустила б, та бать­ко наш...

Галя (перебиваючи). Ну хіба ж він не найбіль­ше мене любить?! То ви пускаєте, мамо?

Мати. Хіба ж я не була молодою?!

(Заходить батько).

Батько. Стара! Злий-но мені на руки. Ото худо­ба, мало хліва не рознесла, ледве встиг впоратися з нею. А чого це наша Галя на­че писанка вирядилась?(наче з скрині вилізла).

Галя(улесливо). Таточку, а ви знаєте, який день сьогодні?

Батько. А чому ж не знаю - хороший! Правда, змерз я трохи.

Галя. От ви змерзли, а я ще й на вулиці не була. Я і в хаті прибиралася, і їсти наварила, і чоботи ваші...

Батько. І куди це ти, облесни­це, хилиш? Мене старого не про­ведеш. Кажи вже, що там на­думала.

Галя. Таточку, пустіть Андрія справляти. Калиту гуляти!

Батько. Тож ти ще мала.

Галя. Як до роботи - то не ма­ла, а як погуляти - то мала!

Голоси дівчат(за дверима). Галю! Галю! Ми за тобою!

Пісня

(Галя сіпнулась було до дверей).

Батько. Як на вулицю, то шметка, як віник.

(Галя зупинилась).

Галя. Мамо! Тату! Пустіть на вулицю!

Мати. Старий! А може, нехай?

Батько. Нехай! Нехай! То й нехай!


(Галя цілує батьків та вибігає на вулицю, ). Укр мелодія (батьки виходять за куліси)

Сцена ІІ

Господиня: Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати, що коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать… Зовсім не те, що тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой – ой - йой! Куди все поділося?

(чути сміх …Господиня схоплюється. Заходять дівчата)

1 дівчина : Добрий вечір вашій хаті,

Уклін господині,

Чи веселі вечорниці в нашій Україні.

Добрий вечір, господине, славна молодице.

Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.

2 дівчина : Аби щастя було в хаті,

Щоб усі були багаті,

Аби було любо, мило,

Аби всі були щасливі.

3 дівчина: Будем з вами добрі, щирі,

То і будем жити в мирі.

Тоді всім нам допоможе

Матір світу – Мати Божа.

Господиня: Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!

Просимо, просимо.

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

Зваримо вареників

Біленьких, смачненьких,

Та й запросим до нас в гості,

Хлопчиків гарненьких,

Щоб вони разом із нами

Дружно працювали,

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

(Дівчата співають пісню«Вишиванка»)

Господиня:Дівчата, а що це у вас в руках?

4 Дівчина : Та це ж вишневі гілочки. Ми поставимо їх у воду, і якщо гілка зацвіте до Різдва чи Маланки – то це добра ознака, бо й дівоча доля цвіте, а якщо ні – кепські справи (ставлять гілочки у вазу).

Господиня

Вмощуйтесь зручніше. Будьте як вдома. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата?

Дівчата: Хочемо!

Господиня: Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по вашому. То може

і я помолодію біля вас.

Господиня: Ну що, дівчата, де наша миска, наберемо водиці святої, дістанемо з комірчини свічки.

(Дівчата наливають воду в миску, запалюють свічки).

5 Дівчина : Хто перший свого нареченого буде роздивлятися?

6 Дівчина : Я зараз!

7 Дівчина : Якого хочеш побачити білявого чи чорнявого?

Всі дівчата (ходять по колу приказуючи) :

Андрію, Андрію!

Андрію, Андрію!

На тебе маємо надію,

Долю хочемо знати,

Просимо допомагати.

Прийди до нас у цей вечірній час,

У цю годину –

Та обдаруй кожну дівчину.

6 Дівчина (дивиться у миску і бачить коханого) : Бачу, бачу, який красень!

(Все повторюється коли дивляться всі дівчата)

7 Дівчина : Бачу, бачу, он вже обіймається! (Всі сміються)

Господиня: Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стани та і заміж швидше вийде. Ану , дівчата,спробуйте і перевірте. Роззувайтеся! Ти, Оксано, перша, і так капчик за капчиком. Потім перший знову переставляє вперед і так аж до порога.

( Дівчата, сміючись, міряють чоботи підлогу. Поки вітають першу і другу "відданиць", хлопці крадуть з порога перший капець).

4 дівчина: О! Доворожилася! Боса додому піду. Хто забрав чобіт? ( Виглядає за двері, там хлопці, заходять у хату).

4 дівчина: Відразу наречений об'явився. Прошу віддати, а то в ноги зимно.

1 хлопець: Може, ще й взути?

4 дівчина: Це я вже сама вмію. Бач, заміж першою збираюсь!

2 хлопець: А чого ж то нас ніхто не кличе? Зірка перша вже зійшла!

5 дівчина: Ходіть, ходіть ворожити будемо.

(Хлопці, заходять іспівають пісню).

3 хлопець: Добрий вечір, добрим людям!

Господиня: А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.

4 хлопець: Добрий вечір вам, а то дівчата слова не дадуть сказати.

6 дівчина: А тепер найголосистішому співаку дамо смоктунця, щоб бульки не пускав і ще голосніше співав.

5 хлопець: А давайте, хлопці, гуморески розкажемо, тільки не перебивати.

Мандарини

Гей, було це на риночку, грома­дяни любі.

Продавали мандарини хлопці чорночубі.

А ті фрукти купувала молода ді­виця,

У якої довгі ноги й куцая спід­ниця.

Склада фрукти та дівиця у свою корзинку

І впустила ту корзинку просто серед ринку.

Як нагнулася збирати діва ман­дарини—

Описать пером не можна дивної картини!

Мандаринники до неї кинулись прожогом,

Поставали на коліна, наче перед Богом.

Все зібрали, розшукали най- дрібнішу штучку.

Попрощалася дівиця з хлопця­ми за ручку.

Веселенькі до прилавка повер­нулись хлопці,

А там грошиків немає, пусто у коробці.

І хіба ж дівиця мила в тому виновата,

Що піймались, як-то кажуть, на живця хлоп'ята?


6 хлопець:

Ясновидиця


Раз Хома зустрів циганку, ткнув у руку п'ятака і сказав: —Якщо ти справді Ясновидяща така, розтлумач мені, будь ласка, що цей сон мій означа: уночі мені приснилось, що купив я «Москвича». Подивилася циганка пильним оком на Хому, на костюм його благенький і отвітила йому: — Означає сон твій віщий, що при скромній зарплатні ти придбать собі машину можеш тільки уві сні.

Господиня: Дівчата, хлопці звеселіть мою душу, заспівайте веселої пісні.

пісня


4 дівчина:

(Бере пиріг і підходить до хлопця)

З’їж , Андрійку, пиріжок,

Він дуже смачненький,

А у нього всередині

Сирочок дрібненький.

5 хлопець: (кусає пиріг і кривиться)

Чи ти, дівча, з роду-віку

Пирогів не їла,

Що ти свої пироги

Клоччям начинила?

Нехай тебе лихий знає

З цими пирогами,

Ти би краще розкидала їх помежи псами.

4 дівчина: Чи я не хазяйка, чи на господиня,

Сім днів в хаті не мела, печі не топила.

Сватай мене, хлопче, премудрую швачку.

Рушник на кілочку, сміттячко в куточку.

Туди – хить, сюди – хить ,за сміттячко вісім кіп.

А дев’ята кіпка, щоб вимела тітка.

Ідуть люди з міста та й з мене сміються,

Що на моїх подушках ворони несуться!

Не смійтеся, люди, якось воно буде,

Обскубаю вороння, ще й перина буде.

( Голос з коридору « Хлопці, допоможіть мені!»

Відчиняються двері і на порозі стоїть з великим гарбузом в руках Роман.

В’язанка бубликів у нього на шиї )

8 хлопець (Роман) : От і клята та дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк, і бубликом хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею про весільну сукню, а вона мені – гарбуз. Та нічого, мабуть, багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я полюбляю.

5 дівчина: Не сумуй, Ромцю!

8 хлопець (Роман) : Я і не сумую, та батько буде бити! До кого ж тепер поведуть мене свататись. Я вже чисто замучився.

Чи я, тату, не доріс,

Чи я, тату, переріс,

Чи не рублена хата,

Чом не люблять дівчата?



6 дівчина: Ой , Ромцю, любиш ти гарбузову кашу, а не Уляну.

7дівчина: Ти нам нагадуєш слова із пісні, де козак любив пироги, а не дівчину.

8 дівчина: А давайте заспіваємо.

(Пісня «Із сиром пироги»)

Господиня: Колись давно дівчата бігали до джерела, набирали повен рот води і місили палянички. Кожна свою позначала і випікала.

1 хлопець: Тітко Віро! А для чого оті паляниці позначати?

Господиня: Щоб кожна дівчина свою впізнала...

2 хлопець: А що було як паляниці спеклися?

Господиня: Ми їх покладемо собаці. Чию паляницю собака найшвидше з'їсть, та дівчина найшвидше заміж піде.

3 хлопець: Ото цікаво!

( гадають на паляницях)

4 хлопець: Ви б нам тітко розказали, звідки пішов отой звичай - гадати на Андрія.

Господиня: Розкажу, як від старих людей чула.

Андрій - один з апостолів Ісуса Христа. Його ще називають Первозваним, бо саме його та його брата Симона - Петра Ісус зробив своїми першими учнями. Обидва були рибалками, обидва без вагань прийняли вчення Христа і були наділені властивостями зцілителів. В апостолів вірили , бачили їхні надзвичайні вміння зцілювати хворих, калік, незрячі, кволі, кволі після зустрічі з ними ставали здоровими. З роками народ звертатися до Андрія - Первозваного ,як до свого зцілителя. Люди вірили, що саме в ніч народження апостола можуть збутися ті бажання, які омріяв кожен. Особливо дівчата. І ще старі люди кажуть, що все загадане збудеться тільки тоді, коли в нього віриш. Без віри гадання не буде мати ніякої сили. От так мої любі.

Ведуча: 13 грудня-одне з трьох важливих свят передріздвяного посту. Перше - Введення Марії у храм (4грудня), друге - Андрія Первозваного ( 13 гру дня) і третє - Миколи Чудотворця (19грудня ) Ці свята ніби регулюють поведінку людини і певною мірою мають дидактичне значення: Саме від Введення починається піст. У цей час молодь навчають різних ремесел, співаючи чи ведучи розмови. Розповідають казки та легенди повчального характеру. В них засуджуються брехня, розпуста.

Господиня: А зараз ворожба для хлопців. Оце вам тарілка, дівчата кидають туди свої перстні.
Наливайте воду і губами дістаньте перстень, чий дістанете, та й парою буде.
Поки вони будуть бавитися, ви дівчата ідіть і принесіть дров.

(Дівчата приносять).

А тепер порахуйте кожна по скільки принесли? Через стільки років і заміж підете. (Сміх).


6 хлопець:А тепер давайте калиту ділити.

(підвішують калиту на зріст людини)


3 Дівчина : А Дідом хто буде?

7 Хлопець: Филимон, він до ладу вміє примовляти!

(Сцена з Дідом ).

Дід. Ну що ж, дякую за довіру. Слухайте мою умову: хто вкусить коржа, під'їхавши до нього, і не засміється, тому все минеться, а як засміється - то від мене не відмиється. Ну, хто перший? Ти? А може, ти?

4 Дівчина: А я не хочу!

5 дівчина: А я боюсь!

6 дівчина :А я й так вже регочу!

7дівчина: Ну, я перша поїду, де моє не про­падало. Сім бід, один отвіт.

(Скаче на хрестовині з кочерги та лопати).

Діду, діду, я до тебе в гості їду.

По яким ділам?

Зараз оголошу я вам: хочу калиту кусать.

А я буду по пиці писать.

Як засміюсь, писай.

Ану-ану, кусай(кусає).

Мене ніхто зроду віку не розсмішить.

Дід. Хто наступний?

8 Дівчина: Давайте, діду, я поїду.

Діду, діду, я до тебе калиту кусать їду.

Гляди ж, не нароби сліду.

Та не смішіть мене.

Ну-ну, кусай, або личко підставляй.

Ой, їй же Богу не можу!

Кусай, кажу тобі.

Ой, нажила біду собі(вкусила і засміялась )

Дід.Ось тобі туди й сюди!(Маже її сажею). (Дівчина втікає).

8 Хлопець. А дайте і я проскакаю на цьому скакунові.

Дід. Пожалуйте, господин-сковородин.

Діду, діду, я до тебе їду кусать калиту.

Не дуже пасуй, коня не попсуй.

Діду, діду, я кусати калиту хочу.

Стривай, лише віхоть вмочу.

А солодка калита?

Хай скуштує, хто пита!

Ой, укушу.

Ой, напишу.(Кусає).

Ну куснув.(Сміється).

А я писнув.(Маже його сажею).

1Дівчина. А тепер я. Діду, діду, я їду.

Дід. Куди?

1Дівчина. До твоєї бороди!(Зриває бороду).

Дід. Оце вже, мабуть, і по калиті.

(Всі хлопці беруть участь у кусанні калити. Паляницю одержують ті, хто вкусить і не засміється. Всіх хто засміється мажуть сажею.

Дівчата смішать хлопців, щоб вимазати їх сажею.)

7 хлопець: Ми так замучилися, проголодалися, може нам би чого з’їсти?

(пісня «Вареники»)

Господиня: Милі гості, просим сісти,

1 дівчина: Вареники будем їсти.

2 дівчина: Вареники непогані,

3 дівчина: Вареники у сметані.

4 дівчина: Вас чекають у макітрі

5 дівчина: Вареники дуже ситні.

6 дівчина: Білобокі, круглолиці,

7 дівчина: З української пшениці.

8 дівчина: Їжте, їжте, просим щиро

1 дівчина: Вареники наші з сиром

2 дівчина: Вареники непогані

3 дівчина: Вареники у сметані.

Господиня: Дівчата, почастуйте хлопців.

( дівчата частують варениками хлопців та усіх присутніх)


6 хлопець: Дякуємо господині за теплу хату, молодим дівчатам за стіл багатий.

Нехай на свята у вашій хаті буде гостей багато.

5 Дівчина : Ми гуляли, веселились,

Усім весело було.

Вечорниці завершились

І здається все пройшло.

7 Хлопець : Ні, так просто не проходить,

В серці струночка бринить.

Про шкільні ці вечорниці

Спомин в серці буде жить.

Пісня І в вас і в нас все буде гаразд

Ведуча: Ось і ожили перед нами ігри і забави нашого народу. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті!

Підготував:

бібліотекар Вільховецького

НВК Нещадим Олена

Василівна

Районний семінар бібліотекарів

26.11.2012 р.

Вільховецький НВК

Тема. Система роботи шкільної бібліотеки щодо популяризації поетичної спадщини рідного краю. Зустріч з поетом-ліриком Звенигородщини, директором музею-садиби ім. В.Чорновола.

Мета:ознайомити учнів з поетичною спадщиною рідного краю, розширити знання про видатних людей , удосконалювати вміння декламувати вірші; розвивати мову, мислення;

виховувати любов до рідного краю, почуття патріотизму, до природи , бажання примножувати її багатства, бережливе ставлення до неї; розвивати інтерес до українського слова, поезії, пізнання навколишньої дійсності.

Обладнання: плакати, виставка «Поети рідного краю», світлини, персональна виставка картин учениці 11 класу.

Бібліотекар

Добрий день всім, хто тут зібрався нині,

Добрий день всім, хто слухає тут нас.

Добрий день нашій славній Україні,

Шановні гості, ми вітаєм вас.

За давнім українським звичаєм

Гостей дорогих ми щиро вітаємо,

З любов’ю і миром стрічаємо

Пісня «Зеленеє жито» (вручення короваю)

Шановні гості! Запросили ми вас до нашої господи на хліб-сіль, на слово щире, бесіду мудру, дзвінку пісню, теплу зустріч з поетом-ліриком Звенигородшини, директором музею-садиби ім. В.Чорновола Стрижиусом Василем Васильовичем.

Вед 1

Україна! Країна хвилюючої краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, чорнобривців і калини. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, своє щастя, свідками чого є високі в степу обеліски, могили й пам’ятники та прекрасна народна пісня.

Тому найдорожче в нашому серці, найсвятіше почуття – любов до неньки-України.

Вед. 2

Україна – рідний край. Край близький і дорогий кожному, хто хоч раз побачив безмежні поля і дрімучі ліси, вдихнув чистого п’янкого повітря на квітучих лугах, почув сюрчання коника в лагідному надвечір'ї .

Учень

Тепло своїх долонь і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю.

Люблю твої ліси, степи, річки й озерця,

Й ліричну пісню лагідну твою.

І українську мову чарівну й багату,

Та рушники у квітах на стіні.

Люблю наш щедрий рід, в садочку білу хату,

Й розлогий кущ калини при вікні…

Й криниці чисті при дорозі з журавлями,

І верби, що схилились до води.

До тебе, рідна, я горнуся, як до мами,

Ти серце полонила назавжди.

Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я – твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.

Моя свята і рідна, Україно-мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

Пісня «Рідний край»

З обох боків сцени входять у національних костюмах хл. І дівчина.

Вед.1

Звідки ви і хто такі?

Хл. І дівч. Українці ми.

Вед.2

Де живеш ти, хлопче нині?

Хл.

В тополиній Україні,

Син я неньки – України

Українцем я зовуся

Й тою назвою горджуся.

Вед.1

А по чім тебе пізнаю?

Хл.

По вкраїнському звичаю.

В мене вдача щира й сміла

І відвага духа й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.

Добрий господар

Землі своєї, вірний традицій

Наших, славний захисник

Свого народу і Вітчизни

Вед.2

А ти, дівчино гарненька?

Дівч.

Доня України-неньки

Українкою зовуся

Українці – батько і матуся

На Вкраїні родилася.

В свою маму удалася.

Все, що рідне я люблю,

Всім, хто рідний помагаю.

Своє ціную, свого вчуся

І до рідного горнуся.

І чужого я навчаюсь

Але свого не цураюсь

Хл.

Щасливі ми, що народились і живемо на такій чудовій, мальовничій землі – у нашій славній Україні. Тут жили наші предки, живуть батьки, тут корінь українського народу, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі.

Дівч.

Ми повинні завжди пам’ятати , що сила і міць українського народу в наших глибинних іменних коріннях. Не цурайтеся свого роду і свого народу, любіть свій край, бо ви сини й дочки нашої славної України, і вона як мати, кличе нас до себе.

Пісня «Україночка»

Вед.1

Через все життя люди проносять любов до рідного краю. З особливим почуттям вони згадують свій дім, місце, де народилися, де пройшло їх дитинство та юність. Це -- маленька батьківщина, затишне родинне вогнище.

Вед.2

Хтось із поетів, звеличуючи неповторну красу землі Черкаської, писав, що «в полях та лісах придніпровських чудова казка живе…» За її багатство, родючі поля, безкраї золоті ниви, повноводні річки, ставки, плодоносні сади та неоціненні підземні скарби Черкащину називають перлиною України.

Учень

Черкащино, зоря моя єдина!

Струмочок чистий, мов струна бринить

Мій краю рідний, пісня тополина!

Хіба тебе я можу не любить?

Черкащино, моя ти вишиванко,

Родюча, щедра, лагідна земля.

Рожевим вишиватиму світанки,

Зеленим вишиватиму поля

Сорочка біла Батьківщини-неньки

На ній червоним шию імена

Залізняка, Хмельницького, Шевченка,

А золотом пшеницю на полях.

Вед.1

Життя та діяльність пов’язана з Черкаським краєм у таких всесвітньо відомих людей, як Гулак-Артемовський -- композитор і оперний співак, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Старицький – класики української літератури, Сергій Єфремов, Михайло Драй-Хмара, Тодось Осьмачка – літератори.

Вед.2

Саме Черкаська земля, дала світові відомого генія культури, поета, художника Тараса Григоровича Шевченка, який стояв у витоків розвитку українського слова.

Вед.1

І в наш час звенигородська земля багата на таланти, які продовжують справу Шевченка, піднімають національний дух співвітчизників, змушують задуматись «Для чого ми прийшли у цей світ?”

Вед.2

Людмила Солончук, Галина Ткаченко, Анатолій Савченко, Михайло Іванченко, Олекса Озірний, Василь Стрижиус – це саме ті , талановиті люди, які є оберегами нашого рідного краю.

Вед.1

Зокрема, Людмила Солончук – автор поетичних книг «Дожниця», «Птах туману», «Поки летить стріла», «Візьми мене до раю». Вона є членом Національної Спілки письменників України,Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім.. О.Олеся, керівник районного літературно-мистецького об’єднання «Звенигора»

Вед.2

Поетеса прагне осмислити речі, події, явища, в окремих зблисках угледіти світло завтрашнього дня. І всі свої думки, враження і болі перепускає вона через неспокійну душу, наснажену рідною землею, осяяну високим небом. І зараз для вас прозвучить її поезія «З тобою в серці, Україно»

З тобою в серці, Україно

З тобою в серці, Україно,

На світі Божому живу.

За сонце дякую уклінно

І за козацьку булаву

За честь і хліб, і чисті роси,

За материнський подвиг твій

І за лелек, що ходять босі,

Планети чуючи сувій

З тобою в серці, Україно,

Я прокидаюсь на зорі.

Обніму вишню, рву барвінок,

Пускаю волю на поріг.

З тобою, ненько в щасті й горі

Стелю козацький родовід.

Щоб залишить в життєвім морі

Свій незабутній гідний слід

Пісня «Як у нас на Україні»

Бібліотекар

Історія нашого села, як і всієї України тісно пов’язана з ім’ям Героя України – Вячеславом Чорноволом

24 грудня український народ відзначатиме 75-річницю від дня народження нашого земляка.

В’ячеслав Чорновіл залишається в нашій пам’яті, живе разом з нами і нині спонукає та закликає нас до дії. Бо він – лідер. Великий лідер – великої нації.

Вед. 1

В’ячеслав Максимович Чорновіл відомий український політик, державний діяч, публіцист і журналіст народився 24 грудня 1937 року у с.Єрки у родині сільських вчителів. На місці, де стояла хата Чорноволів тепер знаходиться пам’ятний знак.

Вед.2

Батьки Чорновола переїхали на роботу в село Гусаково. Там малий Славко йде до школи одразу в 2 клас, тому що добре читав, писав і рахував.

Вед.1

Невдовзі батьки Чорновола переїхали до Вільховця.

Після переїзду до села Вільховця, сім’я деякий час проживала в приміщенні середньої школи. В 1955 році В’ячеслав Чорновіл із золотою медаллю закінчив нашу школу. В цьому році вступає до Київського державного університету ім. Шевченка, на факультет журналістики.

Вед.2

Український народ вшановує світлу пам'ять незламного борця за незалежність України, лідера не тільки Народного руху, а й лідера всієї нації. Його іменем названо вулиці, в багатьох містах створені музеї та пам’ятники, 7 шкіл України носять ім’я Героя України В’ячеслава Чорновола.

Вед.1

Мабуть нескоро історія знову матиме людину з безмежною відданістю народу, з безмежним патріотизмом, з глибокою любов’ю до України, людину яка не схитнулася в боротьбі за незалежність, людину яка вірила в краще прийдешнє народу.

Бібліотекар

Чорновіл – це український Мойсей, який пробудив, запалив і повів за собою мільйони українців. В. Чорновіл – це непереможна сила народного руху, що привів Україну до незалежності

Вед.1

Одним із талановитих людей є наш земляк – поет-лірик, автор збірок та численних публікацій у вітчизняній періодиці -- Василь Васильович Стрижиус.

Вед.2

Його лірика тонка і щемлива, вірші про Україну,рідну землю пронизані теплом і добром , вони щирі, віють духом патріотизму, виховують любов до отчого краю.

Вед.1

Василь Васильович – поет-пісняр,він є автором багатьох чудових пісень, сам пише ноти до них і звучать вони солов’їними мелодіями просторами рідної України, звеселяючи душі людські.

Бібліотекар

То ж зараз ми познайомимося з життєвим та творчим шляхом Василя Васильовича.

Запрошуємо Вас до слова.

( виступ В.В.Стрижиуса)

Бібліотекар

Дякуємо Вам, шановний Василь Васильович. Ваша поезія – це радість і добро, переживання і тривоги, це слава своєму народові, своїй святій землі, неньці Україні. Дай, Боже, здоров’я Вам міцного і талану на поетичній стежині.

(вручення квітів В.В.Стрижиусу)

Бібліотекар

Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить.

В її очах любов і ласка сяє,

Така людина сонечком горить!

Творіть добро, садіть ліси, очищайте джерела, любіть свою батьківщину, людей, які вас оточують, то все це відповість вам любов*ю і щедрістю, то й будуть на нашій Землі мир і злагода. І на добру згадку про наше село, наш рідний край даруємо Вам пісню і зичимо Вам міцного здоров’я, злагоди, благополуччя, затишку у ваших оселях, ясного сонечка, безкрайого блакитного неба та безмежного людського щастя

Пісня про рідний край.

Коментарi