• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Вчителі школи
• Коваленко С.Г.

Зимове свято Святого Миколая

«ЧЕРЕЗ ПОЛЕ, ЧЕРЕЗ ГАЙ ЇДЕ, ЇДЕ МИКОЛАЙ!!!

Лунає ніжна музика

Ведуча:

Скоро нічка таємнича,

Повна дива і чудес.

До дітвори прийде в гоості

Довгожданий гість з небес.

Буде радість, буде втіха.

Бо ж усякий памʼятай:

За дітей цієї ночі

Не забуде Миколай!

Діти:

У дитячий край щасливий

Йде весела вість,

Що коником білогривим

Їде з неба гість.

Дарів він несе багато,

Повнії санки.

Радість буде в кожній хаті,

Бо в них забавки!

Ведуча:

Їде, їде гість багатий

У дитячий край.

Хто цей гість?

Ви відгадали?

Діти разом: СВЯТИЙ МИКОЛАЙ!!!

Діти:

Лиш раз в рік таке буває:

Господь небо відкриває,

І на землюю поспішає

Святий Миколай.

Від хати і до хати,

Снігами через ліс,

Спішить, спішить завзято

Старенький сивий дід.

Коли святий Микола

З небес на землю йде,

То кожен дім, садочок

Мов вулик бджіл гуде!

Коли замерзла річка,

І став біленьким гай,

Зійшов у темну нічку

На землю Миколай

Миколай Святий у шапці

І у теплім кожушку,

Принесе усім гостинці

У чарівному мішку!

Пісня « МИКОЛАЙ, МИКОЛАЙ, ТИ ДО НАС ЗАВІТАЙ »

Ведуча:

Сьогодні діток нашого садочка не впізнати. Вони всі чемні, всі вітаються, ніхто не штовхається і розмов тільки про свято святого Миколая та подарунки.

Але ми добре знаємо та памʼятаємо, кому потрібно дякувати за наше свято, чисте небо, дитячі посмішки,тихі ночі….

Діти:

Солдате, воїн, захисник,

Пишаюся тобою!

За те, що мир мені зберіг

Й відважно йдеш до бою.

За те, що в ці важкі часи

Не бачить тебе мати,

І ні дружину, ні дітей,

Не можеш обійняти.

За те, що в мене мирний день

Живу, навчаюсь,граюсь…

Що мирне небо наді мною,

Що я війни не знаю.

За те, що нині, кожен день

І кожную хвилину

Ти, ризикуючи життям,

Борониш Україну!

ВСІ РАЗОМ:

ДЯКУЄМО НАШИМ ЗАХИСНИКАМ ТА ДОЗЕМНО ВКЛОНЯЄМОСЬ!!!

(сідають)

Звуки гуркотіння

Ведуча:Малята! Ви не знаєте що це так Гуркоче?

Антипка: - Привіт! Дзень добрий! Гутен так!

Вітаю вас на різний смак.

Мене звуть Антипка

До вас прийшла із пекла!

У вас - зима (труситься, потирає плечі),

В нас – хата тепла (ліниво потягається),

У вас мороз за хвіст щипа (бере хвіст, сварить хвостом)

І снігу в очі насипа (потирає очі).

Не дивиться, що я тут гість,

Морозить, студить, як на злість.

Звуки « Дзвін дзвоників»

Антипка: О! Це вже ангели сходять з неба,

Десь би тут сховатись треба…

А по-о-о-о-тім налякати (тре долоні, ховається)!

Ведуча:

Де безліч зір, Де царство Бога,

З небес ангелики зійдуть

І вість веселу принесуть…

Але ж Антипка мріє пакості робити…

А – а – а- гов! Антипка, ти де? (шукає). Попалася!!! (тягне за хвіст)

Антипка: ̶ Ой – йо- йо – й!!! Бо – ля - че!!!

Ведуча:

Ось вона, ця боягузка! Бачите, де заховалася?

Антипка: ̶ І зовсім я не боягузка!

До цих маленьких діточок

З самого пекла я спустилась! (пальцем показує у небо)

Вербових прутиків пучок (дістає із сумки)

Принесла я, трудилась!

І кожен прутик покладеться – отим (показує), лінивим, що не вчаться (показує пальцем «во», шле повітряний поцілунок, біжить до глядачів розмахує ними)!

Ведуча: ̶ Геть,Антипка, то дарма!

Лінюхів у нас нема!!!

Правда, дітки?

Антипка: ̶ Ну тод-і-і-і-і…

Хай ці прутики придбає, хто батькам не допомагає!

Ведуча: ̶ Геть,Антипка, то дарма,

Неслухняних в нас нема!

Правда, діти, що нема?

Антипка: Ну, тоді пробачте (опускає голову).

А,можливо і зима у вас не така страшна, як нам у нашому пеклі розповідають?

Ведуча:

Ну звісно не страшна!

Малята, а давайте покажемо Антипці яка зима в Україні, пограємо у гру «Зима та українці». Я буду показувати Антипці зимові картинки, а вона розповідати, що там зображено. Якщо ти, Антипка, будеш говорити щось неправильно, то ми з малятами обовʼязково тебе виправимо. Правда ж , діти?

Тиха музика. Гра «Зима та українці»

Антипка розглядає картинки:

1. Сніжинки ̶ Це що? Зимою із хмар над Україною падають чарівні мяʼкенькі квіти, мов той пух???

2. Лижі ̶ А я ж говорила,що зима погана! (сваре пальцем). Взимку українці ходять з палицями(імітує), тому що бояться впасти та поламати собі ноги!

3. Гра в сніжки ̶ Теж мені добрі люди! Бачу, що українці злі! Вони кидаються взимку білим камінням. (зажимає кулачки, зціплює зуби, гарчить)

4. Подарунки ̶ А ще українці жадібні!!! Вони все ховають у красиві коробки, щоб не дісталося іншим (єхиднічає, показує язика)

5. Годівничка ̶ Ну ось тут я точно не помилилася!!! Українці хитрі, злі, підступні. Вони заманюють бідолашних птахів у пастку, щоб потім зʼїсти!

Антипка: Ну добре, ви мене переконали. Що українці турботливі, добрі та веселі люди. Але зима… (заперечно махає головою) Вона всім морозить ручки! І діткам також. (сердито тупає ногою)

Ведуча:

Так це ж не проблема! Наші бабусі захищають дитячі ручки ̶ плетуть рукавички. Зараз дітки навідь тобі заспівають пісеньку, яка так і має назву «Рукавички».

Пісня « РУКАВИЧКИ»

Ведуча: Антипка, ну як тобі пісенька?

Антипка: Просто чудова! Якби ж і мені такі рукавички…(плаче)

Ведуча: Ти що плачеш? Не плач, будь ласка (жаліє). Я тобі подарую свої.

Ось, тримай!

Антипко: Дякую! Тепер мої лапки завжди будуть в теплі. Щиро дякую! (пргортає рукавиці до себе)

Ведуча: А ще з рукавичками можна весело гратися. Ігри також зігрівають у найлютіший мороз.

Антипко: Та невже! Навчіть і мене, будь ласка.

Ведуча: Із задоволенням, адже наші діти також полюбляють ігри.

Тож швиденько в коло всі ставайте,

Рукавичку із рук у руки передавайте!

Гра « РУКАВИЧКА» (сідають)

Антипка: Такі чудові у вас малята!

А хто ж так гарно прибрав їх до свята?

Ведуча:

Ну, звісно, батьки! І звісно, що у таких милих діток батьки добрі, розумні, працьовиті, спритні та дружні.

Антипка: Спритні та дружні кажеш? А ось це вже цікаво! Давай перевіремо!

Ведуча:

А давай! Думаю і діткам буде цікаво перевірити своїх батьків. Правда, дітки?

На сцену запрошуємо 3 родини ̶ 3 мами і 3 татуся. Проведемо конкурс «Святкова гірлянда». На ваших столиках нарізані паперові смужки. Після слів 1-2-3- гірлянду створи, ви маєте склеїти смужки в ланцюжок. Ось такий. Хто першим використає всі смужки. Той перемагає. Зрозуміло?

1-2-3 ̶ гірлянду створи!!!

Конкурс «СВЯТКОВА ГІРЛЯНДА»

Антипка: (йде тисне руки батькам) Дякую дружнім родинам, які так легко дарують нам посмішку!

Ведуча:

Хочеться, щоб такі дружні відносини були не лише в родинах, а й у нашому закладі, у кожному куточку нашої неньки України. Тож давайте зʼєднаємо ваші гірлянди в один безпреривний ланцюжок.

На згадку отримайте маленькі подаруночки. Поаплодуємо нашим учасникам.

Антипка: Такі чудові у вас дітки та їх батьки! Цікаво, а батьки дітей вірять у дива?

Ведуча:

Ну звісно вірять! Як можна не вірити в дива,якщо щодня читати діткам казочки?

Антипка: Шановні батьки, це правда, що ви читаєте щодня діткам казочки?... Дітки, це правда?

Ведуча:

Ну, щоб ні в кого не було сумніву, зараз перевіримо. На сцену запрошуємо 2 дорослих, проведемо конкурс «Хто я такий?»

Конкурс «Хто я такий?»

На голову дорослого надінемо наголівник із зображенням казкового героя (або надписом , хто цей герой). Ваше завдання – за допомогою питань дізнатися, який саме персонаж вам дістався. Але відповідати на ваші запитання можна лише «так» або «ні». Наприклад: Я тварина? Так. Я дика тварина? Ні. Готові? Поїхали!

Музика «ХТО Я ТАКИЙ?»

Антипка: Ну й веселі ж та кмітливі ваші батьки!

Ведуча: А я й не сумнівалась!

Щиро дякуємо за дзвінкий дитячий сміх.

Отримуйте свої невеличкі подаруночки. (всі аплодують)

Ведуча: А й справді, наші всі батьки веселі. Роблять все, щоб дітки були щасливими. Іноді, поруч із своїми дітьми, батьки стають самі дітьми.

Хто із батьків найбільше любить діток, вийдіть ,будь ласка, на сцену.

(ВИХІД БАТЬКІВ)

Зараз пограємо із малюками у музичну гру «Стоніжка»

Всім учасникам потрібно стати по принципу потяг та діяти одніє командою за вказівками. Приготувались?

Гра «СТОНІЖКА»

Антипка: Так весело у вас в садочку ! Та мені вже час повертатися додому, бо татко мій суворий. Ох і накидає ж він дров під мій котел ̶ буду варитися… Але я так хочу з вами ще побути, хоч трішечки. Хочу ще щось дізнатися про того – Святого Миколая.

Ведуча: Ну то побудь ще трішки. Батьки завжди діток однією рукою карають,а іншою - жаліють. А дізнатися щось про Миколая, то святе. Дітки старанно до свята готувались, чудові віршики вивчали. Послухай, це багато часу не займе.

( вихоять діти)

Діти:

В небесах, де зорі ясні

Там де місяць ходить красний,

Сонце так яскраво сяє,

Миколай там поживає.

З нетерпінням я чекаю –

Нині свято Миколая.

Як на дворі стане темно,

Він приходить потаємно.

Хочу я побачить чудо

І сьогодні спать не буду.

Довго – довго я не спав

Все чекав, чекав, чекав…

Починаю вже дрімати

Миколай зайшов в кімнату,

Він схилився наді мною

І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче,

Хочу я відкрити очі.

Та не можу, мабуть сплю,

Миколая я люблю!

Ще ніхто його не бачив

Та у ліжечка дитячі

Він кладе під подушки

Подарунки та книжки!

Він ходить від хати й до хати

Питається в мами і тата:

̶ Чи є у вас чемна дитина?

Дівчатко мале, чи хлопчина?

Для кожного має в торбинці

Найкращі у світі гостинці!

Пісня «МОЛИТВА ДО МИКОЛАЯ»

Антипка:

І нема куточка

В нашій Україні,

Де би не чекали

Миколая нині

Ведуча:

То ж нехай приходить

І дарує ласку:

Мир і Перемогу,

Діткам добру казку.

Разом: ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!!!

КІНЦІВКА

Коментарi